Що охоплює стандарт
ISO/IEC 15438 визначає символіку PDF417: стартовий і стоповий шаблони, індикатори рядків, шаблони кодових слів, режими стиснення тексту, байтів і цифр та рівні корекції помилок. Він також охоплює споріднені варіанти, як-от компактний PDF417, який іноді називають усіченим PDF417.
PDF417 розробив Інджун П. Ванг у Symbol Technologies у 1991 році. Назва походить від його кодових слів, кожне завширшки 17 модулів із 4 смужок і 4 проміжків.
Структура й місткість
Символ PDF417 має від 3 до 90 рядків і від 1 до 30 стовпців даних. Корекція помилок використовує коди Ріда-Соломона над полем із 929 значень, з дев'ятьма рівнями від 0 до 8, що додають від 2 до 512 кодових слів корекції помилок.
Максимум символ вміщає приблизно 1 850 символів тексту, 2 710 цифр або 1 108 байтів. Менший варіант MicroPDF417 має власний стандарт, ISO/IEC 24728.
- Рядки: від 3 до 90
- Стовпці даних: від 1 до 30
- Кожне кодове слово: 17 модулів, 4 смужки й 4 проміжки
- Рівні корекції помилок: від 0 до 8
Редакції та використання
Першу редакцію ISO опубліковано у 2001 році, за нею йшли редакція 2006 року та чинна редакція 2015 року. PDF417 використовують на багатьох водійських посвідченнях і ID-картках Північної Америки, на паперових посадкових талонах за форматом IATA bar coded boarding pass, а також на транспортних і державних документах.