Різниця одним реченням
Статичний QR-код містить саму адресу призначення, а динамічний містить коротке посилання на службу перенаправлення, яка спрямовує сканувальника до місця призначення. Обидва це звичайні QR-коди; різниця лише в тому, які дані вони містять. Сканер не може їх розрізнити, доки не перейде за посиланням.
Наприклад, статичний код для пекарні Maple Street Bakery може прямо кодувати https://maplestreetbakery.example/menu. Динамічна версія кодуватиме щось на кшталт https://go.example/ab12, а служба перенаправлятиме це посилання на сторінку меню.
Коли що використовувати
Статичні коди підходять для вмісту, який ніколи не змінюватиметься й має працювати без жодної сторонньої служби. Дані для входу в Wi-Fi, візитки, звичайний текст і платіжні коди з фіксованими реквізитами зазвичай статичні, а багато форматів, як-от Wi-Fi та vCard, працюють лише як статичні коди, бо телефон читає дані офлайн.
Динамічні коди підходять для друкованої продукції, яка має пережити одну адресу, як-от пакування, вивіски та брошури. Оскільки перенаправлення відбувається на сервері, власник може змінити місце призначення після друку, додати параметри UTM і рахувати скани.
- Статичний: не залежить від служби, працює завжди, його не можна редагувати чи відстежувати
- Динамічний: адресу призначення можна змінювати, є лічильник сканів і аналітика, дані коротші, тож код може бути менш щільним
- Динамічний: перестає працювати, якщо службу перенаправлення закрито або обліковий запис втратив чинність
Компроміс, який варто врахувати
Головний ризик динамічного QR-коду полягає в тому, що він залежить від того, чи працюватиме служба перенаправлення. Якщо провайдер закриється, змінить умови або підписка закінчиться, усі надруковані копії можуть перестати працювати одночасно. Власники, які друкують великими накладами, часто обирають провайдера, що дозволяє використовувати власний домен, або ведуть облік кожного коду, щоб за потреби передрукувати.